сирти
СИРТИ, ів, мн. (одн. сирт, у, ч., розм.). Високогірні рівні ділянки гірських систем, зайняті степами та напівпустелями. У верхніх частинах хребтів [Тянь-Шаню] трапляються рівні, горизонтальні з обривистими краями поверхні - сирти (Фіз. геогр., 7, 1957, 181); Отари паслися поруч, на сирті, де послужливий вітер здував зайвий сніг, так що вівці й коні самі здобували собі взимку з-під снігу корм (Тулуб, В степу.., 1964, 7).
сирт
СИРТ див. сирти.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сирт | сирти |
Родовий | сирту | сиртів |
Давальний | сиртові, сирту | сиртам |
Знахідний | сирт | сирти |
Орудний | сиртом | сиртами |
Місцевий | на/у сирті | на/у сиртах |
Кличний | сирте | сирти |