сад
САД, у, ч. Спеціально відведена значна площа землі, на якій вирощують плодові дерева, кущі тощо. Радгоспний сад почали закладати на зорі колективізації (Хлібороб Укр., 1, 1967, 11); Сортовипробувальні сади сприяють також поширенню нових цінних селекційних та інших перспективних, але мало поширених сортів (Колг. енц., II, 1956, 437); // Присадибна ділянка, засаджена плодовими деревами, кущами, квітами тощо. [Кобзар (співає) :] Нема в його ні оселі, Ні саду, ні ставу... (Шевч., І, 1963, 99); До самої хати підходить чималий сад, і навіть тепер, на морозі, тут пахне влежаними яблуками (Стельмах, І, 1962, 71); // Дерева, кущі та ін., що ростуть на цих ділянках, площах. Сади у квіту стояли (Вовчок, І, 1955, 360); Я гостро відчуваю запах саду, що я посадив (Ю. Янов., II, 1958, 166); * Образно. Як парость виноградної лози, Плекайте мову.. Збирайте, як розумний садівник, Достиглий овоч у Грінченка й Даля, Не майте гніву до моїх порад І не лінуйтесь доглядать свій сад (Рильський, III, 1961, 211); Стрункі, привітні, зоречолі, вони [бійці] зросли в життя саду (Сос., II, 1958, 248); * У порівн. На попелищі царської Росії зросла, як пишний сад, Радянська Країна (Рильський, III, 1956, 143); // Те саме, що парк 1. Шкода, що я не покинув тойді [тоді] у вас рисунок київського саду, бо він і всі, що були при мені, пропали (Шевч., VI, 1957, 39).
Міський сад - площа, засаджена деревами, декоративними кущами тощо з алеями між ними, що є місцем відпочинку і розваг міського населення. Вдень грала музика в саду міському (Л. Укр., V, 1956, 384); Сад дружби - площа землі, на якій з певної нагоди представники різних держав, народів в урочистій обстановці висаджують дерева. Чотири роки тому трудящі Сабольч-Сатмарської (Угорщина) і Закарпатської областей заклала сад дружби в прикордонному селі Лужанка (Ком. Укр., 7, 1964, 71).
^ Ботанічний сад - науковий і культурно-освітній заклад, у якому вивчають і демонструють різні рослини. Одним з найважливіших наукових завдань, що їх розв'язують у ботанічних садах, є, як відомо, акліматизація рослин - їх пристосування до нових умов існування (Наука.., 5, 1969, 36); Ботанічний сад.. схиляв рясні віти (Смолич, Ми разом.., 1950, 10); Дитячий сад, рідко - те саме, що Дитячий садок (див. дитячий). Онук мій, ідучи в дитячий сад, Говорить гордо: «Йду я на роботу» (Рильський, III, 1961, 308); Зоологічний сад див. зоологічний.
@ [Висячі] сади Семіраміди - одно з «семи чудес світу»; щось прекрасне, чарівне. Хіба не «чудом», гідним захоплення більш, ніж легендарні висячі сади Семіраміди, є міський парк, що розкинувся на берегах штучного озера... (Рад. Укр., 8.VI 1963, 1); * У порівн. Коли процесія вступила врешті в село, всі пласкі покрівлі вкрились барвними масами жінок та дітей і виглядали, як сади Семіраміди (Коцюб., І, 1955, 402).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сад | сади |
Родовий | саду | садів |
Давальний | садові, саду | садам |
Знахідний | сад | сади |
Орудний | садом | садами |
Місцевий | на/у саду | на/у садах |
Кличний | саде | сади |
садити
САДИТИ, саджу, садиш, недок., перех. 1. Закопувати в землю коріння саджанців, бульби, цибулини, насіння тощо для їх вирощування. Любо вітами старими Груші хату вкрили, Що діди й баби на спомин Унукам садили (П. Куліш, Вибр., 1969, 350); Ходить [Хима] по садочку, ходить, топче пахучі квіти, що сама садила й поливала; про все їй байдуже (Вовчок, І, 1955, 50); Скрізь зелено, свіжо.., по городах садять капусту і біб (Коцюб., III, 1956, 414); У більшості районів картоплю садять у квітні (Хлібороб Укр., 1, 1970, 24); Прийшла пора садити кукурудзу (Минко, Повна чаша, 1950, 92); * Образно. Доля грядки копле [копає], Красу садить, розум сіє (Фр., X, 1954, 16).
Садити під лопату див. лопата; Садити під маркер див. маркер2; Садити сад (парк і т. ін.) - закопувати на певній площі коріння саджанців дерев, кущів і т. ін., щоб з них виріс сад, парк і т. ін. Квітує сад. Це я його садив. І на душі у мене тепло й гарно (Дмит., Київські кручі, 1962, 38); Як дбайливі землі господарки Парк садили дівчата мої (Криж., Під зорями.., 1950, 8).
2. ким, за кого, на що, розм. Те саме, що саджати 2.
Садити на престол див. престол.
3. Допомагати кому-небудь або примушувати чи запрошувати когось сісти; саджати. Тіні зганяє [Харон], що там скрізь по лавах довженних сиділи, І на розчищене місце Енея великого садить (Зеров, Вибр., 1966, 250); Велика метушня зайшла; Двох друзів садять до стола (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 131).
Садити квочку - підкладати під квочку яйця для виведення курчат. Заново ситце на кілочку, а як пристаріється, садять квочку (Номис, 1864, № 5316).
@ Садити на мілину див. мілина.
4. перев. у сполуч. із сл. в тюрму, під арешт і т. ін., розм. Ув'язнювати, позбавляти волі. - Не бачиш, кого можна садити у чорну, а кого ні? (Мирний, І, 1954, 284); Коли більше начальство каже меншому: посади Івана в кутузку - менше начальство бере, садить і знає, що чинить вищу волю (Сам., II, 1958, 232); Дома я спитав у тата: - Хіба за те, що годують кішок солодким пирогом, садять у тюрму? (Багмут, Опов., 1959, 9).
5. Поміщати в гарячу піч для випікання, обпалювання тощо. - Вони [діти] пишуть, щоб ми були веселі, коли міситимемо і садитимемо хліб. - Пхе! - засміявся Майстер Найсолодших Булок. - Це ще моя прапрабабуся знала, що хліб у веселої хазяйки завжди найкращий (Ів., Вел. очі, 1956, 115); Біля печі в кутку приперті до стіни кочерга і дерев'яна лопата - садити й вибирати хліб (Томч., Жменяки, 1964, 32).
7. Розташовуючи певним чином, прикріпляти, пришивати на чомусь, де-небудь щось. Лата на лату сади, а копійку на горілку держи (Номис, 1864, № 11719).
8. перен., розм. Витрачати кошти на щось неекономно, марно. Вбиралась [Мася], як павич; останню краплю крові, як то кажуть, тягла з матері та все садила на крами (Свидн., Люборацькі, 1955, 80).
9. також неперех., розм. Уживається на позначення дій, що виконуються з особливою силою, інтенсивністю, азартом і т. ін.; // Танцювати із запалом. Парубок налягав на закаблуки, садячи тропака... (Мирний, III, 1954, 203); - Сади, Мітла, сади! - кричали танцюристи до круглого, як барило, козака (Панч, Гомон. Україна, 1954, 97); // Швидко, стрімко бігти; мчати. Незважаючи на біль, вона [ведмедиця] знов кинулася на Мирославу. Небезпека була страшна.. Звір садив просто, грозячи вже тепер своїми страшними зубами (Фр., VI, 1951, 18); // Сильно бити. Колісник гукав.., аж вікна бряжчали, за що його кума раз по раз садила кулаком у спину (Мирний, III, 1954, 92); Кричали жінки. Чоловіки тільки сопли і садили кулаками, як гирями (Тют., Вир, 1964, 412); // Стукати із силою по чому-небудь. Десятки кулаків садять, б'ють у двері, закладені зовні, як прогоничем, товстим ломом (Гончар, І, 1954, 346); // Безперервно стріляти; обстрілювати щось. - Якір.. садить кулю за кулею в червоного туза, що висить на стінці (Хотк., І, 1966, 66); Ворожа артилерія закопалась перед селом за млинами й садить тепер на пристріляне місце (Ю. Янов., І, 1958, 150); // Вириватися звідкись густою масою; валити, бухати. З вікон літньої кухні.. садить чорний густий дим (Коб., III, 1956, 183).
[Крутенько] садити гопака (гайдука і т. ін. ) див. крутенько.
@ Садити чортами - лаятися, згадуючи чорта. Садила [Маланка] чортами так обережно, так делікатно, як тільки можна було в неділю, по службі божій (Коцюб., II, 1955, 11).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | саджу | садимо |
2 особа | садиш | садите |
3 особа | садить | садять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | садитиму | садитимемо |
2 особа | садитимеш | садитимете |
3 особа | садитиме | садитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | садив | садили |
Жіночий рід | садила | |
Середній рід | садило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | садімо | |
2 особа | сади | садіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | садячи | |
Минулий час | садивши |