стеля
СТЕЛЯ, і, ж . 1. Верхнє внутрішнє покриття в будь-якому приміщенні. Тьмяно в халупці. Цідять морок маленькі вікна, хмуряться вогкі кутки, гнітить низька стеля, і плаче зажурене серце (Коцюб., II, 1955, 32); Зі стелі звисала велика жирандоль з безліччю електричних лампочок, схожа на виноградне гроно (Смолич, Світанок.., 1953, 414); З стелі бліндажа падають додолу важкі краплі води (Дмит., Драм. тв., 1958, 22); Підвішена під стелею лампа сполохано блимає (Тют., Вир, 1964, 207); * Образно. Він не відчував ні палючого сонця, що розтинало прозору синь космічної стелі, ні всієї краси природи, заллятої південним сяйвом (Досв., Гюлле, 1961, 50); * У порівн. Зверху над Василиною неначе висів здоровий камінь, гладенький, як стеля (Н.-Лев., II, 1956, 89).
@ Підпирати (підперти) стелю [головою (плечима)] див. підпирати; Ростом під стелю - дуже високий. Слідом за Борисом ввалився його вірний друг Валентин Сорока, ростом під стелю (Гончар, IV, 1960, 66).
2. Гранична висота підйому літального апарата, снаряда. «АН-26» призначений для перевезення різноманітних народногосподарських вантажів.. Стеля нового літака - 7,5 кілометра (Наука.., 9, 1971, 43); // перен. Гранична межа чого-небудь. Соціалістичний ідеал, фігурально кажучи, незрівнянно підняв стелю ідейно-художніх вимог і мрії мистецтва (Талант.., 1958, 37); Вага магніту, розміри прискорювача, його вартість уже досягли практичної «стелі» (Наука.., 5, 1960, 13).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | стеля | стелі |
Родовий | стелі | стель |
Давальний | стелі | стелям |
Знахідний | стелю | стелі |
Орудний | стелею | стелями |
Місцевий | на/у стелі | на/у стелях |
Кличний | стеле | стелі |