тібетці
ТІБЕТЦІ, ів, мн. (одн. тібетець, тця, ч., тібетка, и, ж. ). Один з найстародавніших народів Центральної Азії, корінне населення Тібету; окремі представники цього народу. Свого часу тібетці в боротьбі проти англійських колонізаторів застосовували бамбукові гармати (Наука.., 10, 1973, 48).