таджики
ТАДЖИКИ, ів, мн. (одн. таджик, а, ч.; таджичка, и, ж. ). Народ, що становить основне населення Таджицької РСР. Бачиш - руський з тобою [Україно], башкир і таджик. Друзі, браття твої, громоносна лавина (Рильський, II, 1960, 179); До іранської групи населення належать таджики - найдавніше хліборобське населення Середньої Азії (Ек. геогр. СРСР, 1957, 363).
таджик
ТАДЖИК див. таджики.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | таджик | таджики |
Родовий | таджика | таджиків |
Давальний | таджикові, таджику | таджикам |
Знахідний | таджика | таджиків |
Орудний | таджиком | таджиками |
Місцевий | на/у таджику, таджикові | на/у таджиках |
Кличний | таджику | таджики |