тамплієри
ТАМПЛІЄРИ, -ів, мн., іст. Члени католицького духовно-лицарського ордену, заснованого 1118 року в Єрусалимі для захисту святих місць і охорони прочан; завдяки привілеям, отриманим від Папи Римського, орден швидко розбагатів – були куплені великі ділянки землі на Близькому Сході та в Європі; в 1291 р. християн з Палестини прогнали і тамплієри переключилися на лихварство; вважається, що саме тамплієри заклали основи сучасної банківської справи, придумали дорожні чеки; орден був скасований в 1312 р.; храмовники.
тамплієр
ТАМПЛІЄР, а, ч ., іст. Член католицького духовно-лицарського ордену, заснованого 1118 р. в Єрусалимі для захисту т. зв. святих місць і скасованого в 1312 р.; храмовник.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | тамплієр | тамплієри |
Родовий | тамплієра | тамплієрів |
Давальний | тамплієрові, тамплієру | тамплієрам |
Знахідний | тамплієра | тамплієрів |
Орудний | тамплієром | тамплієрами |
Місцевий | на/у тамплієрі, тамплієрові | на/у тамплієрах |
Кличний | тамплієре | тамплієри |