три
ТРИ, трьох, числ. кільк . 1. Назва числа 3 і його цифрового позначення. Снідала-обідала - раз їла, полуднувала-підвечіркувала - два їла, вечеряла-повечіркувала - три їла (Номис, 1864, № 14324); А далі, далі комсомольці ідуть у ногу: раз, два, три! (Сос., І, 1957, 177); Три рази по три буде дев'ять; Написати цифру три; // Уживається в складі багатозначного або дробового числа. Сто двадцять три; Три п'ятих; Три десятих; // Кількість із трьох одиниць. Ой три шляхи широкії Докупи зійшлися (Шевч., І, 1951, 388); Трьома струмцями піт з його дзюрив; Лишив роботу, побрів до хати (Граб., І, 1959, 332); Коли я вибіг на гору, побачив їх усіх трьох. Неля й Микола вели під руки Андрія (Збан., Незабутнє, 1953, 23).
Два-три див. два; Не два, [і] не три див. два; Під (за) трьома замками держати (тримати і т. ін. ) див. замок; Три-чотири - уживається для приблизного позначення невеликої кількості чогось; декілька. Поговорив [хлопець] з дівчиною - вже й каже, що полюбив.. А як ще в неї на шиї намиста разків десять та хрестів три-чотири, так тут вже зовсім вмира... (Кв.-Осн., II, 1956, 306); Три-чотири рази на день жінки ретельно перелопачували кукурудзу, щоб кожна зернина відчувала на собі проміння сонця (Рад. Укр., 14.VІІ 1961, 2); Трьома наворотами див. наворот; У три миги див. миг2; Як три дні [хліба] не їв (не їла): а) млявий, тихий, неговіркий. Чіпка, як три дні не їв... (Мирний, І, 1949, 274); б) мляво, тихо, неголосно. Говорить так, як три дні хліба не їв (Номис, 1864, № 12928).
@ Алюр три хрести! - команда бігти щосили, їхати галопом, дуже швидко. - Тепер хоч на край світу, товаришу гвардії підполковник! - не втерпів Хаєцький, щоб і тут не висловитись. - Не втекти супостатам, доженем! Гаття, алюр три хрести!.. (Гончар, III, 1959, 74); Без року три дні див. рік; В (у) трьох лицях див. лице; Гнати (вигнати) у три вирви див. вирва; Гнати (виганяти, вигонити, вигнати, витурити і т. ін. ) в три шиї кого - дуже грубо (з лайкою, побоями) прогнати когось. Нащо обирали таких? Чи коли вже зробили помилку, був час виправити - В три шиї давно треба було гнати і того ж Рябокляча, і Пожитька, а з сільської Ради - Кушніренка-п'яницю (Головко, А. Гармаш, 1971, 466); - Сергій насміявся з тебе?.. То зараз же, при тобі, в три шиї витурю, в безвість нажену його, псяюху такого! (Стельмах, Хліб.., 1959, 121); Дерти (драти) по три шкури див. дерти; Згинати (зігнути) в три дуги (в три погибелі і т. ін. ) див. згинати; Згинатися (зігнутися) в три дуги (в три погибелі і т. ін. ) див. згинатися; Здирати (зідрати, здерти, знімати, зняти, здіймати, здійняти, злупити, стягати, стягувати, стягнути, стягти, лупити, облупити і т. ін. ) три шкури див. шкура; Зігнутий (зігненпй, зігнута і т. ін. ) в три погибелі (в три дуги) див. зігнутий; Іди (ідіть, пішов би ти і т. ін. ) під три вітри (чорти) - те саме, що Іди (ідіть) [собі] геть (до лиха, до чорта, з очей, на чотири вітри, під три чорти і т. ін. ) (див. іти). [Василина:] А не пішов би ти, прохожала людина-парубче, з-під вікна під три вітри? (Вас., ІІІ, 1960, 67); Комбінація з трьох пальців див. комбінація; Купити (роздобути) за три огляди див. огляд; Наговорити (набалакати, наказати, наплести і т. ін. ) три мішки гречаної вовни (усячини) - те саме, що Наговорити (наплести і т. ін. ) сім мішків (кіп) гречаної вовни (див. вовна). - Вже й ти наговориш три мішки гречаної вовни, та ще й усі неповні.., - говорила вже сердито Онися (Н.-Лев., III, 1956, 106); - Наговорили, набалакали вам три мішки усячини про мене? (Стельмах, Правда.., 1961, 365); Скорчитися в три погибелі див. скорчитися; Скручувати (скрутити) в три погибелі див. скручувати; Спустити (спускати) три шкури див. шкура; Три чисниці до смерті див. чисниця.
2. Те саме, що трійка 2. І от видають раз на святки нам білети. Дивлюсь, у моєму поведінню [моїй поведінці] замість п'ять стоїть три з половиною. - За віщо це? - здивувавсь я. - Щоб не мудрствував дуже, - отець завідуючий мені (Тесл., З книги життя, 1949, 66).
ТРИ..., ТРЬОХ... Перша частина складних слів, що означає: а) який складається з трьох частин, одиниць, відділів і т. ін., напр.: триверхий, тривершинний, тризальний, трикласний, триповерховий, тритомний, трьохактний,трьохатомний, трьохелементний і т. ін.; б) який мав три однакових елементи, однакові ознаки й т. ін., напр.: трибунчужний, трибрусний, тригранний, триногий, трипалий, тристопний, трищогловий, тризарядний, трьохелектродний і т. ін.; в) який вимірюється мірою в три яких-небудь одиниці, напр.: трикілограмовий, триразовий, тритижневий, трьохаршинний і т. ін.
ВІДМІНОК | ОДНИНА |
---|---|
Називний | три |
Родовий | трьох |
Давальний | трьом |
Знахідний | три, трьох |
Орудний | трьома |
Місцевий | на/у трьох |
терти
ТЕРТИ, тру, треш; мин. ч. тер, ла, ло; наказ. сп. три, тріть; недок., перех . 1. Натискуючи чимось, водити туди й сюди по якійсь поверхні. Пацюк та Матня попідводилися, терли спросоння очі (Мирний, І, 1949, 279); Хлопець то червоніє, то біліє, він тремтячою рукою тре чоло (Гр., І, 1963, 245); Старий чиновник розгублено забігав по килиму,.. тре скроні (Довж., І, 1958, 53); // Такими ж рухами очищати що-небудь від бруду, різних нашарувань і т. ін. Килина довго терла його цеглою, шарувала піском у березі, поки таз не залиснів (Н.-Лев., III, 1956, 246); Тимко не міг спати, чув усе, що вона робила: виносила надвір воду, терла ганчіркою підлогу (Тют., Вир, 1964, 477); // Розтирати тіло людини або яку-небудь його частину. Так мене б'є [масажист], так лупить і тре, що я аж зуби часом стискаю з болю (Коцюб., III, 1956, 182); Положили ми того чоловіка, роздягли усього як єсть і давай снігом терти (Хотк., І, 1966, 169); // Піддавати механічній дії; м'яти. Що їй [шкурі] мук.. завдають! І крутять, і вертять, і пруть,.. і труть (Г.-Арт., Байки.., 1958, 44); Дівчата ходили од однієї матерії до другої, лапали руками, слинили крадькома й терли в пальцях (Н.-Лев., II, 1956, 45); Він кидає недокурок, на палубу і довго тре його ногою (Ю. Янов., IV, 1959, 55).
Терти руки - проводити кілька разів долонею по долоні, виражаючи радість, хвилювання тощо. Батюшка стояв і, не знаючи, що казати, тер руки (Мирний, III, 1954, 84); Ставало помітно, як інспектор починав нервуватися, терти собі руки (Вас., І, 1959, 138); Терти сірник (сірники) - провести сірником по вкритій сіркою поверхні, щоб запалити його. Мати її.. терла сірники й ніяк не могла засвітити світла (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 15).
2. Подрібнювати що-небудь на тертці. Це вона тре хрін на тертці (Ю. Янов., IV, 1959, 135); Терти моркву; // Натискуючи на що-небудь, подрібнювати його на найдрібніші часточки, перетворювати в суцільну масу; розтирати. Василько сидів долі та тер мак до куті (Коцюб., І, 1955, 78); [Ярчук:] Я тут, розумієш, зайнятий. Гірчицю примусили терти (Мик., І, 1957, 414); Вставати дуже не хотілося, але вставали одразу, і хлопці зразу ж бралися до роботи - терти фарбу (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 61).
3. Очищати волокно на терниці від костриці. - Хіба я не брала конопель, не мочила, не била на бительні, не терла на терниці..? (Н.-Лев., II, 1956, 296); Згадалося - тоді ж під повіткою, як терли прядиво, як же він Зіньці й наказував, щоб нікому ні словечка (Головко, II, 1957, 145); * У порівн. Деруть горла неспокійні деркачі. «Че-че-че! Сьвру!..» Немов хтось невтомний тре льонок на тисячах манюсіньких терниць (Збан., Єдина, 1959, 6).
4. також без додатка. Спричиняти біль, пошкодження шкіри внаслідок частого дотику (про тісний або грубий одяг, взуття тощо). Суконний комір тер шию (Коцюб., II, 1955, 366); Ми - на коні.. І карабінка тре плече в огні безсонної погоні (Сос., II, 1958, 415).
5. розм., рідко. Викликати хворобливі відчуття, дошкуляти. Одного разу цілий такий день я перебула надворі. Увечері щось мене тре, мне, руки і ноги судомить, усю докупи зводить, а голова так кругом і ходить (Мирний, І, 1954, 91); Ніколи єго [його] зуби не боліли, ані ніяка слабість не терла, і через ціле життє [життя] не бачив він коло себе ворожки (Стеф., І, 1949, 113).
$ Дні терти - вести жалюгідне життя; животіти. Не живе, а тільки дні тре (Номис, 1864, № 8208); Терти лямку див. лямка.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | тру | тремо |
2 особа | треш | трете |
3 особа | тре | труть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | тертиму | тертимемо |
2 особа | тертимеш | тертимете |
3 особа | тертиме | тертимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | тер | терли |
Жіночий рід | терла | |
Середній рід | терло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | трімо | |
2 особа | три | тріть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | тручи | |
Минулий час | терши |