четьї мінеї
ЧЕТЬЇ МІНЕЇ, невідм., мн. Церковно-релігійні збірники, які містять «житія святих», розміщені по днях кожного місяця, відповідно до дати вшанування церквою того чи іншого святого, а також богослужбові пісні, перекази, повчання, канони, молитви тощо на кожний день місяця і на весь рік церковно-слов'янською мовою; виникли у Візантії у 9-му ст.; у Київській Русі вперше з'явилися в 11-му столітті.