чмих
ЧМИХ, ЧМИХ-ЧМИХ, виг. 1. Звуконаслідування, що означає глухий переривчастий звук від виштовхування повітря, пари, відпрацьованого газу і т. ін. Дихання млинове нерівне, немов із перебоями: чмих, чмих... чмих (Головко, II, 1957, 18); // у знач. ім. розм. Дія за знач. чмихнути. На всякий чмих не поздоровкаєшся (Укр.. присл.., 1955, 291).
2. розм. Уживається як присудок за знач. чмихати і чмихнути. Подивився Коля скоса:..- Покажу вам боровик: .. А обидві Клави - чмих! А обидві Нати - чмих! - І пішов луною сміх (Нех., Ми живемо.., 1960, 101).