шдсусідок
ШДСУСІДОК, дка, ч. У дореволюційній Росії та на Україні - безземельний селянин, що проживав у чужому будинку. Недовго сидів Іван Уласович: забрав усіх з худобою, бо вони жили підсусідками, та й повіз до себе (Стор., І, 1957, 143); В Острі існувала також значна група збіднілих або розорених господарів, що жили по дворах, - це бобилі або підсусідки (Нар. тв. та етн., 3, 1958, 97).