шльопанці
ШЛЬОПАНЦІ, ів, мн. (одн. шльопанець, нця, ч. ), розм. Легкі домашні туфлі, перев. без закаблуків. Одчинялися вікна, на вулицю вибігали люди, непричесані жінки, чоловіки в шльопанцях... (Перв., Опов.., 1970, 31); Обгорнулась [Ольга] ковдрою, сунула ноги в повстяні шльопанці, підійшла до вікна (Дор., Не повтори.., 1968, 266); Біля ліжка Михайло Судима вовтузився з шльопанцями, що не налазили на ноги (Чорн., Красиві люди, 1961, 128).
шльопанець
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шльопанець | шльопанці |
Родовий | шльопанця | шльопанців |
Давальний | шльопанцеві, шльопанцю | шльопанцям |
Знахідний | шльопанець | шльопанці |
Орудний | шльопанцем | шльопанцями |
Місцевий | на/у шльопанці | на/у шльопанцях |
Кличний | шльопанцю | шльопанці |