шулики
ШУЛИКИ, ів, мн. (одн. шулик, а, ч. ). Коржі, политі медом з розтертим маком. Тут їли рознії [різні] потрави, І все з полив'яних мисок..: На закуску куліш і кашу, Лемішку, зубці, путрю, квашу І з маком медовий шулик (Котл., І, 1952, 72); Майбородиха.. зняла з полички тарілку з шуликами з маком і поставила на стіл (Н.-Лев., IV, 1956, 284); Шулики плавали в маковому молоці (Ільч., Серце жде, 1939, 412); Перед смертю - не надихаєшся, і Павло вирішив хоч наїстися. Він знав,що в скрині Явдоха держить глечик меду на шулики (Тют., Вир, 1964, 393).
шулик
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шулик | шулики |
Родовий | шулика | шуликів |
Давальний | шуликові, шулику | шуликам |
Знахідний | шулика | шуликів |
Орудний | шуликом | шуликами |
Місцевий | на/у шулику | на/у шуликах |
Кличний | шулику | шулики |