аверроїзм
АВЕРРОЇЗМ, -у, ч. Християнсько-теологічний напрямок епохи християнського середньовіччя та Відродження, засновником якого був арабський мислитель Ібн-Рошд (латинізоване ім'я – Аверроес); Аверроес продовжував матеріалістичну тенденцію філософії Аристотеля, утверджував вічність і нествореність матерії та руху, заперечував безсмертя душі та потойбічне життя; прихильники аверроїзму переслідувалися мусульманським і католицьким духівництвом.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | аверроїзм | аверроїзми |
Родовий | аверроїзму | аверроїзмів |
Давальний | аверроїзмові, аверроїзму | аверроїзмам |
Знахідний | аверроїзм | аверроїзми |
Орудний | аверроїзмом | аверроїзмами |
Місцевий | на/у аверроїзмі | на/у аверроїзмах |
Кличний | аверроїзме | аверроїзми |