автохтонний
АВТОХТОННИЙ, а, е, книжн. Корінний, місцевого походження; аборигенний, тубільний.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | автохтонний | автохтонна | автохтонне | автохтонні |
Родовий | автохтонного | автохтонної | автохтонного | автохтонних |
Давальний | автохтонному | автохтонній | автохтонному | автохтонним |
Знахідний | автохтонний, автохтонного | автохтонну | автохтонне | автохтонні, автохтонних |
Орудний | автохтонним | автохтонною | автохтонним | автохтонними |
Місцевий | на/у автохтонному, автохтоннім | на/у автохтонній | на/у автохтонному, автохтоннім | на/у автохтонних |