аероакустика
АЕРОАКУСТИКА, -и, ж. Розділ фізики на стику аеродинаміки та акустики, в якому вивчаються проблеми аеродинамічної генерації звуку, акустики рухомих газових потоків, взаємодії звуку з потоком і методи зниження аерошумів; аероакустика в основному має справу зі звуком, створюваним аеродинамічними силами і збурюваннями, які виникають у самому потоці, а не прикладеними ззовні силами або коливаннями, як у класичній акустиці.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | аероакустика | аероакустики |
Родовий | аероакустики | аероакустик |
Давальний | аероакустиці | аероакустикам |
Знахідний | аероакустику | аероакустики |
Орудний | аероакустикою | аероакустиками |
Місцевий | на/у аероакустиці | на/у аероакустиках |
Кличний | аероакустико | аероакустики |