азбучний
АЗБУЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до азбука 1; алфавітний, абетковий.
2. перен. Загальновідомий, елементарний. В хімічній лабораторії повинна бути чистота - це ж азбучна істина (Шовк., Інженери, 1956, 44).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | азбучний | азбучна | азбучне | азбучні |
Родовий | азбучного | азбучної | азбучного | азбучних |
Давальний | азбучному | азбучній | азбучному | азбучним |
Знахідний | азбучний, азбучного | азбучну | азбучне | азбучні, азбучних |
Орудний | азбучним | азбучною | азбучним | азбучними |
Місцевий | на/у азбучному, азбучнім | на/у азбучній | на/у азбучному, азбучнім | на/у азбучних |