акомпаніаторка
АКОМПАНІАТОРКА, и, ж. Жін. до акомпаніатор. Не мав він.. бажання нав'язувати скрипалеві та його акомпаніаторці свої незакінчені твори (Дмит., Розлука, 1957, 180).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | акомпаніаторка | акомпаніаторки |
Родовий | акомпаніаторки | акомпаніаторок |
Давальний | акомпаніаторці | акомпаніаторкам |
Знахідний | акомпаніаторку | акомпаніаторок |
Орудний | акомпаніаторкою | акомпаніаторками |
Місцевий | на/у акомпаніаторці | на/у акомпаніаторках |
Кличний | акомпаніаторко | акомпаніаторки |