акредитувати
АКРЕДИТУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., перех. 1. Давати кому-небудь повноваження на одержання грошей або на проведення торговельних операцій. Білограй говорив усім, нібито направив у Брянську область одного "ділового чоловіка" заготовляти ліс. Акредитував він його на суму сто п'ятдесят тисяч карбованців (Мушк., Чорний хліб, 1960, 178).
2. дипл. Призначати кого-небудь дипломатичним представником в іноземній державі.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | акредитую | акредитуємо |
2 особа | акредитуєш | акредитуєте |
3 особа | акредитує | акредитують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | акредитуватиму | акредитуватимемо |
2 особа | акредитуватимеш | акредитуватимете |
3 особа | акредитуватиме | акредитуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | акредитував | акредитували |
Жіночий рід | акредитувала | |
Середній рід | акредитувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | акредитуймо | |
2 особа | акредитуй | акредитуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | акредитуючи | |
Минулий час | акредитувавши |