акцентний
АКЦЕНТНИЙ, а, е, лінгв. Прикм. до акцент 2. В різних виданнях друкувались історичні коментарії до фонетичних, морфологічних, акцентних та синтаксичних явищ (Розв. науки в УРСР.., 1957, 88).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | акцентний | акцентна | акцентне | акцентні |
Родовий | акцентного | акцентної | акцентного | акцентних |
Давальний | акцентному | акцентній | акцентному | акцентним |
Знахідний | акцентний, акцентного | акцентну | акцентне | акцентні, акцентних |
Орудний | акцентним | акцентною | акцентним | акцентними |
Місцевий | на/у акцентному, акцентнім | на/у акцентній | на/у акцентному, акцентнім | на/у акцентних |