акцентувати
АКЦЕНТУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., перех. і без додатка, 1. лінгв. Ставити наголос; наголошувати. Ті хурмани, що хурами заробляють у Щавниці,.. акцентують слова трохи по-польському, вдаряючи на передостанній склад (Н.-Лев., II, 1956, 410); // муз. Виділяти окремий звук або акорд, посилюючи його звучання.
2. перен. Висувати на перший план, підкреслювати яку-небудь думку у висловлюванні, повідомленні; наголошувати. З великим.. смаком і розумінням.. живопису аналізує Франка дві ікони Завалівської церкви, акцентує в них передусім реалістичну основу, життєвість і гуманізм, властивий мистецтву Відродження (Мист., 4, 1956, 2).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | акцентую | акцентуємо |
2 особа | акцентуєш | акцентуєте |
3 особа | акцентує | акцентують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | акцентуватиму | акцентуватимемо |
2 особа | акцентуватимеш | акцентуватимете |
3 особа | акцентуватиме | акцентуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | акцентував | акцентували |
Жіночий рід | акцентувала | |
Середній рід | акцентувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | акцентуймо | |
2 особа | акцентуй | акцентуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | акцентуючи | |
Минулий час | акцентувавши |