аморальний
АМОРАЛЬНИЙ, а, е. Позбавлений моралі; неморальний. У тісній співдружності з органами соціалістичної держави радянська громадськість дедалі посилює роботу по комуністичному вихованню трудящих, по боротьбі з аморальними явищами і вчинками (Наука.., 2, 1960, 11); Василь Козаченко прагнув своєю повістю "Сальвія" викрити носіїв егоїзму, себелюбства, аморального ставлення до жінки (Літ. газ., 11.III 1959, 3).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | аморальний | аморальна | аморальне | аморальні |
Родовий | аморального | аморальної | аморального | аморальних |
Давальний | аморальному | аморальній | аморальному | аморальним |
Знахідний | аморальний, аморального | аморальну | аморальне | аморальні, аморальних |
Орудний | аморальним | аморальною | аморальним | аморальними |
Місцевий | на/у аморальному, аморальнім | на/у аморальній | на/у аморальному, аморальнім | на/у аморальних |