амідаїзм
АМІДАЇЗМ, -у, ч. Один з провідних напрямів буддизму на Далекому Сході, який виник і сформувався у 5 – 6-му ст. в Китаї; метою адепта амідаїзму є відродження після смерті у “чистій землі” Аміди, буддійському раї, де йому уготоване вічне щасливе життя; амідаїзм набув широкого поширення насамперед серед сільського населення, хоча в число його прихильників входила і якась частина заможних верств; в Японії, де амідаїзм набув виняткової популярності в 13-му ст., виникло чотири основні школи в рамках цього напряму, ідеологи яких пропонували трохи відмінні одне від одного трактування основних амідаїстських догм.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | амідаїзм | амідаїзми |
Родовий | амідаїзму | амідаїзмів |
Давальний | амідаїзмові, амідаїзму | амідаїзмам |
Знахідний | амідаїзм | амідаїзми |
Орудний | амідаїзмом | амідаїзмами |
Місцевий | на/у амідаїзмі | на/у амідаїзмах |
Кличний | амідаїзме | амідаїзми |