аналізатор
АНАЛІЗАТОР, а, ч. 1. фіз. Прилад, за допомогою якого роблять аналіз (у 2 знач.) речовини, явища і т. ін. Частоту шуму вимірюють з допомогою частотного аналізатора, а його силу - шумоміром (Наука.., 12, 1960, 42).
2. фізл. У людини і високоорганізованих тварин-орган чуття разом з відповідною йому ділянкою мозку і сполучними нервами, що здійснюють аналіз подразнень із зовнішнього і внутрішнього середовища. А налізатор є складний нервовий механізм, що починається зовнішнім сприймаючим апаратом і закінчується у мозгу (Фізіол. вищої нерв. діяльн., 1951, 45).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | аналізатор | аналізатори |
Родовий | аналізатора | аналізаторів |
Давальний | аналізаторові, аналізатору | аналізаторам |
Знахідний | аналізатор | аналізатори |
Орудний | аналізатором | аналізаторами |
Місцевий | на/у аналізаторі | на/у аналізаторах |
Кличний | аналізаторе | аналізатори |