ант
АНТ, -а, ч. 1. Див. анти. 2. Сильно виступаючий торець поздовжньої або поперечної стіни.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ант | анти |
Родовий | анта | антів |
Давальний | антові, анту | антам |
Знахідний | анта | антів |
Орудний | антом | антами |
Місцевий | на/у анті, антові | на/у антах |
Кличний | анте | анти |