анітрішки
АНІТРІШКИ, АНІТРОШКИ, присл. Зменш. до анітрохи. - Вставай, - будила його [Івана] Марічка. - Вставай і ходім. Він глянув на неї і анітрошки не здивувався (Коцюб., II, 1955, 345); - Ви думаєте, - боюся, що ото він мамі розкаже?- казала Галя, - нехай розказує: анітрішки не страшно (Вас., І, 1959, 178); Посухи смертоносний подих. Дощів невчасних мокрий бич.. Усе це речі, анітрішки Не схожі до ідилій з книжки (Рильський, Поеми, 1957, 164).