апейрон
АПЕЙРОН, -а, ч. Термін для позначення безконечного у просторі та часі, без'якісного матеріального первоначала, що перебуває у вічному русіж це поняття – важливе досягнення давньогрецького матеріалізму в порівнянні з уявленнями про тотожність матерії з конкретною речовиною (водою, повітрям); у піфагореїзмі апейрон – безформне, безмежне начало, разом із протилежністю – «межею» – основа сущого.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | апейрон | апейрони |
Родовий | апейрона | апейронів |
Давальний | апейронові, апейрону | апейронам |
Знахідний | апейрон | апейрони |
Орудний | апейроном | апейронами |
Місцевий | на/у апейроні | на/у апейронах |
Кличний | апейроне | апейрони |