апробований
АПРОБОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до апробувати; // у знач. прикм. Живці для окулірування треба заготовляти з апробованих, високоврожайних, цілком здорових маточних дерев (Колг. Укр., 7, 1958, 34).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | апробований | апробована | апробоване | апробовані |
Родовий | апробованого | апробованої | апробованого | апробованих |
Давальний | апробованому | апробованій | апробованому | апробованим |
Знахідний | апробований, апробованого | апробовану | апробоване | апробовані, апробованих |
Орудний | апробованим | апробованою | апробованим | апробованими |
Місцевий | на/у апробованому, апробованім | на/у апробованій | на/у апробованому, апробованім | на/у апробованих |