апріоризм
АПРІОРИЗМ, -у, ч. Пізнання до досвіду – апріорі; визнання розуму основою пізнання; характерний для ідеалістичної гносеології кантіанства та неокантіанства.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | апріоризм | апріоризми |
Родовий | апріоризму | апріоризмів |
Давальний | апріоризмові, апріоризму | апріоризмам |
Знахідний | апріоризм | апріоризми |
Орудний | апріоризмом | апріоризмами |
Місцевий | на/у апріоризмі | на/у апріоризмах |
Кличний | апріоризме | апріоризми |