аргумент
АРГУМЕНТ, у, ч. 1. книжн. Підстава, доказ, які наводяться для обгрунтування, підтвердження чого-небудь. Те, що загал.. почуває, він [критик] повинен висказати словами. Обставити аргументами, підвести під якісь вищі принципи (Фр., XVI, 1955, 247); Ніякі аргументи не переконували його (Дмит., Розлука, 1957, 183).
2. мат. Незалежна змінна величина. Та з двох пов'язаних між собою змінних величин, якій можна надавати довільних числових значень, називається незалежною змінною, або аргументом (Алг., II, 1957, 30).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | аргумент | аргументи |
Родовий | аргументу | аргументів |
Давальний | аргументові, аргументу | аргументам |
Знахідний | аргумент | аргументи |
Орудний | аргументом | аргументами |
Місцевий | на/у аргументі | на/у аргументах |
Кличний | аргументе | аргументи |