архітектура
АРХІТЕКТУРА, и, ж. Мистецтво проектування, спорудження та художнього оздоблення будов; будівельне мистецтво. Один мій чернігівський знайомий, інженер, має замір вислідити вплив українського стилю в давній архітектурі (Коцюб., III, 1956, 227); Високого розвитку досягла в Єгипті архітектура, тобто будівельне мистецтво (Іст. стар. світу, 1957, 31); // Характер, стиль будови. Другий бік [гори] Соколиці. Над самою водою неначе стоїть величезний храм класичної архітектури (Н.-Лев., II, 1956, 415); Загальний характер візантійської архітектури обумовлюється розвитком купольної системи перекриття (Архіт. Рад. Укр., 5, 1939, 41).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | архітектура | архітектури |
Родовий | архітектури | архітектур |
Давальний | архітектурі | архітектурам |
Знахідний | архітектуру | архітектури |
Орудний | архітектурою | архітектурами |
Місцевий | на/у архітектурі | на/у архітектурах |
Кличний | архітектуро | архітектури |