асертивний
АСЕРТИВНИЙ, -а, -е: ** Асертивна поведінка – упевнена неагресивна поведінка, коли людина чітко усвідомлює власні права й цілі, але при цьому також враховує права й цілі інших людей; це конструктивний спосіб міжособистісної взаємодії, який дозволяє застерегти діалог від агресії та маніпуляції; тренінг асертивної поведінки найчастіше застосовується при роботі з соціальними страхами і навчає альтернативним, упевненим формам поведінки. Асертивне судження – судження, в якому лише констатується факт.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | асертивний | асертивна | асертивне | асертивні |
Родовий | асертивного | асертивної | асертивного | асертивних |
Давальний | асертивному | асертивній | асертивному | асертивним |
Знахідний | асертивний, асертивного | асертивну | асертивне | асертивні, асертивних |
Орудний | асертивним | асертивною | асертивним | асертивними |
Місцевий | на/у асертивному, асертивнім | на/у асертивній | на/у асертивному, асертивнім | на/у асертивних |