асесор
АСЕСОР, а, ч. , іст. Засідатель казенної палати, військового суду та ін. Асесори, ісправники За мною ганяють, - Більше ж вони людей вбили. Як я гріхів маю! (Нар. лірика, 1956, 111); В 1777р. він [О. Радищев] знову вступив на державну службу на посаду асесора в комерц-колегію (Вісник АН, 8, 1949, 9).
Колезький асесор, іст. - у дореволюційній Росії - штатський чин восьмого класу. У двадцять вісім років.. [М. Гоголь] став колезьким асесором (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 49).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | асесор | асесори |
Родовий | асесора | асесорів |
Давальний | асесорові, асесору | асесорам |
Знахідний | асесора | асесорів |
Орудний | асесором | асесорами |
Місцевий | на/у асесорі, асесорові | на/у асесорах |
Кличний | асесоре | асесори |