асимілятор
АСИМІЛЯТОР, а, ч. Той, хто насильно проводить асиміляцію (в 1 знач.).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | асимілятор | асимілятори |
Родовий | асимілятора | асиміляторів |
Давальний | асиміляторові, асимілятору | асиміляторам |
Знахідний | асимілятора | асиміляторів |
Орудний | асимілятором | асиміляторами |
Місцевий | на/у асиміляторі, асиміляторові | на/у асиміляторах |
Кличний | асиміляторе | асимілятори |