асистент
АСИСТЕНТ, а, ч. 1. Помічник професора, лікаря та ін. в тій чи іншій роботі. А професор дотепер керував моєю працею. Я був у нього за асистента (Шовк., Інженери, 1956, 120); Коли прийшов Мартинов, асистенти [хірурга] готувалися до операції (Донч., І, 1956, 371); Зараз почнеться сцена, перед написанням якої хочеться звернутись до художників, операторів, асистентів, освітлювачів, - до всіх, хто повинен розділити зі мною складний труд створення картини (Довж., І, 1958, 185).
2. Нижча посада викладача у вузах, а також особа, що займає цю посаду. Він [О. А. Гроссгейм] зайняв посаду асистента при кафедрі ботаніки (Видатні вітч. географи.., 1954, 140).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | асистент | асистенти |
Родовий | асистента | асистентів |
Давальний | асистентові, асистенту | асистентам |
Знахідний | асистента | асистентів |
Орудний | асистентом | асистентами |
Місцевий | на/у асистенті, асистентові | на/у асистентах |
Кличний | асистенте | асистенти |