базікання
БАЗІКАННЯ, я, с. , зневажл. Дія за знач. базікати. Данило, побоюючись, щоб вона знов не почала своє довге базікання, втрутився й собі (Коп., Лейтенанти, 1947, 124); Не всяке речення в думкою. Ось чому треба уникати базікання, яке часто займає багато місця в сценаріях і ні про що не говорить (Довж., III, 1960, 200).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | базікання | базікання |
Родовий | базікання | базікань |
Давальний | базіканню | базіканням |
Знахідний | базікання | базікання |
Орудний | базіканням | базіканнями |
Місцевий | на/у базіканні | на/у базіканнях |
Кличний | базікання | базікання |