бакен
БАКЕН1, а, ч. Поплавець на якорі (вночі із світлом), що встановлюється на річках, озерах і т. ін. для позначення фарватеру і небезпечних місць. Вздовж течії миготіли білі й червоні бакени (Жур., Вечір.., 1958, 93); - Гав не лови, а дивись на мої бакени, коли не хочеш наскочити на мілину (Донч., VI, 1957, 286); Треба було знову засвітити бакен біля входу в бухту (Трубл., II, 1955, 271).
БАКЕН2 див. бакени.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | бакен | бакени |
Родовий | бакена | бакенів |
Давальний | бакенові, бакену | бакенам |
Знахідний | бакен | бакени |
Орудний | бакеном | бакенами |
Місцевий | на/у бакені | на/у бакенах |
Кличний | бакене | бакени |