баляси
БАЛЯСИ, ів, мн. 1. Виточені фігурні стовпчики поручнів балкона, сходів і т. ін., а також поручні, що відгороджують одне місце від іншого. Перед балясами тягнулась довга лава свідків (Фр., VI, 1951, 267).
2. перен., розм. Пусті, веселі балачки, розмови; баляндраси, теревені.
^ Баляси точити - весело розмовляти, розповідати про щось незначне, несерйозне. Точила [Дідона] всякії баляси.., Енею тілько б угодить (Котл., І, 1952, 77); Частина вільних козаків видивлялась на польський табір і точила баляси, від яких схоплювався то тут, то там регіт (Панч, III, 1956, 390).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | баляси | |
Родовий | балясів | |
Давальний | балясам | |
Знахідний | баляси | |
Орудний | балясами | |
Місцевий | на/у балясах | |
Кличний | баляси |