батькувати
БАТЬКУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. 1. перех. і без додатка. Лаяти, сварити, образливо згадуючи при цьому батька. Він.. дав волю серцю, став батькувати, лаятись... (Мирний, І, 1954, 153); Потім доберем, кому дякувати, а кого батькувати (Головко, II, 1957, 257).
2. неперех., рідко. Бути батьком (у 1 і 3 знач.). Ой і важко батькувати, маючи таку гарну та вродливу дочку, як Одарка в Юхима (Ле, Вибр., 1939, 99); Батьку козацький, славний лицаре!.. Час-пора йти на Вкраїну батькувати... (Сл. Гр.).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | батькую | батькуємо |
2 особа | батькуєш | батькуєте |
3 особа | батькує | батькують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | батькуватиму | батькуватимемо |
2 особа | батькуватимеш | батькуватимете |
3 особа | батькуватиме | батькуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | батькував | батькували |
Жіночий рід | батькувала | |
Середній рід | батькувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | батькуймо | |
2 особа | батькуй | батькуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | батькуючи | |
Минулий час | батькувавши |