батюшка
БАТЮШКА1, и, ч., розм. Те саме, що піп. - Як даси п'ять карбованців, то повінчаю сина, - сказав батюшка (Н.-Лев., II, 1956, 180).
БАТЮШКА2: @ По батюшці, заст. По батькові. - Те, те, те! тепер згадав: його звали Кузьмою, а по батюшці Трохимович (Кв.-Осн., II, 1956, 6); Звався дідусь Степан Хомич, А баба Варвара - Трохимовна по батюшці, - Хорошая пара (Гл., Вибр., 1957, 256).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | батюшка | батюшки |
Родовий | батюшки | батюшок |
Давальний | батюшці | батюшкам |
Знахідний | батюшку | батюшок |
Орудний | батюшкою | батюшками |
Місцевий | на/у батюшці | на/у батюшках |
Кличний | батюшко | батюшки |