безводний
БЕЗВОДНИЙ, а, е. 1. Позбавлений води, вологи, без води. Непримітно переходив він безкраї степи без утоми, безводні довгі шляхи без пекучої згаги (Мирний, II, 1954, 76); - В обителі й на камені в безводні роки, як море те, пшениця й бавовна грали (Ле, Міжгір'я, 1953, 232).
2. хім. Який у своєму складі не має води. Безводні солі міді мають різне забарвлення (Хімія, 9, 1956, 42).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | безводний | безводна | безводне | безводні |
Родовий | безводного | безводної | безводного | безводних |
Давальний | безводному | безводній | безводному | безводним |
Знахідний | безводний, безводного | безводну | безводне | безводні, безводних |
Орудний | безводним | безводною | безводним | безводними |
Місцевий | на/у безводному, безводнім | на/у безводній | на/у безводному, безводнім | на/у безводних |