безвір'я
БЕЗВІР'Я, я, с. 1. Відсутність віри в кого-, що-небудь. Не раз мене обгорне, мов туман. Страшного розпачу отрутнеє дихання. Тяжке безвір'я в себе, в свій талан (Л. Укр., І, 1951, 122).
2. Відсутність віри в бога; безбожність. Складний шлях від віри в бога до безвір'я пройшов [робітник] (Наука.., 6, 1959, 50).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | безвір'я | |
Родовий | безвір'я | |
Давальний | безвір'ю | |
Знахідний | безвір'я | |
Орудний | безвір'ям | |
Місцевий | на/у безвір'ї | |
Кличний | безвір'я |