бездощівний
БЕЗДОЩІВНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що бездощовий. Випала суха, бездощівна весна (Вол., Самоцвіти, 1952, 117).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | бездощівний | бездощівна | бездощівне | бездощівні |
Родовий | бездощівного | бездощівної | бездощівного | бездощівних |
Давальний | бездощівному | бездощівній | бездощівному | бездощівним |
Знахідний | бездощівний, бездощівного | бездощівну | бездощівне | бездощівні, бездощівних |
Орудний | бездощівним | бездощівною | бездощівним | бездощівними |
Місцевий | на/у бездощівному, бездощівнім | на/у бездощівній | на/у бездощівному, бездощівнім | на/у бездощівних |