беззвітний
БЕЗЗВІТНИЙ, а, е. 1. Який не потребує звіту, здійснюється без контролю. Беззвітна витрата коштів.
2. Який не спрямовується свідомістю. Сумно бути на похоронах своєї першої, беззавітної і беззвітної любові (Ряб., Жайворонки, 1957, 131).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | беззвітний | беззвітна | беззвітне | беззвітні |
Родовий | беззвітного | беззвітної | беззвітного | беззвітних |
Давальний | беззвітному | беззвітній | беззвітному | беззвітним |
Знахідний | беззвітний, беззвітного | беззвітну | беззвітне | беззвітні, беззвітних |
Орудний | беззвітним | беззвітною | беззвітним | беззвітними |
Місцевий | на/у беззвітному, беззвітнім | на/у беззвітній | на/у беззвітному, беззвітнім | на/у беззвітних |