безкомпромісний
БЕЗКОМПРОМІСНИЙ, а, е. Який не визнає компромісів, не йде на компроміси. Вільний художник, правдивий і безкомпромісний, він не щадив у розмовах салашистів (Гончар, III, 1959, 228); // Який виключає можливість примирення, проходить без компромісів. Доки існуватиме капіталізм, боротьба на ідеологічному фронті.. буде жорстокою, безкомпромісною класовою боротьбою (Ком. Укр., 5, 1963, 5).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | безкомпромісний | безкомпромісна | безкомпромісне | безкомпромісні |
Родовий | безкомпромісного | безкомпромісної | безкомпромісного | безкомпромісних |
Давальний | безкомпромісному | безкомпромісній | безкомпромісному | безкомпромісним |
Знахідний | безкомпромісний, безкомпромісного | безкомпромісну | безкомпромісне | безкомпромісні, безкомпромісних |
Орудний | безкомпромісним | безкомпромісною | безкомпромісним | безкомпромісними |
Місцевий | на/у безкомпромісному, безкомпроміснім | на/у безкомпромісній | на/у безкомпромісному, безкомпроміснім | на/у безкомпромісних |