безпомилковість
БЕЗПОМИЛКОВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до безпомилковий. Виплекав він [П. Куліш] цю самопогорду, самовпевненість і справді вірить у свою безпомилковість! (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 335).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | безпомилковість | безпомилковості |
Родовий | безпомилковості, безпомилковости | безпомилковостей |
Давальний | безпомилковості | безпомилковостям |
Знахідний | безпомилковість | безпомилковості |
Орудний | безпомилковістю | безпомилковостями |
Місцевий | на/у безпомилковості | на/у безпомилковостях |
Кличний | безпомилковосте | безпомилковості |