безпремінно
БЕЗПРЕМІННО, розм., заст. Присл. до безпремінний. По селах їздить [Василенко] та людей підбадьорює.., щоб безпремінно на вибори їхали (Мирний, IV, 1955, 364); [Старшина:] Піду безпремінно - чи не влучу години, щоб побалакать з нею (К.-Карий, І, 1960, 48); - Вам, бабусю, безпремінно завтра буде [лист] (Ів., Таємниця, 1959, 62).