безпритульність
БЕЗПРИТУЛЬНІСТЬ, ності, ж. 1. Наявність бездоглядних, безпритульних дітей. Значне місце в дитячій літературі зайняла тема безпритульності (Іст. укр. літ., II, 1956, 109).
2. Стан за знач. безпритульний. Надовго зоставалось на душі тяжке, кривдне почуття своєї бурлацької безпритульності (Гончар, Таврія.., 1957, 17).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | безпритульність | безпритульності |
Родовий | безпритульності, безпритульности | безпритульностей |
Давальний | безпритульності | безпритульностям |
Знахідний | безпритульність | безпритульності |
Орудний | безпритульністю | безпритульностями |
Місцевий | на/у безпритульності | на/у безпритульностях |
Кличний | безпритульносте | безпритульності |