БЕЗСОВІСНО. Присл. до безсовісний. Той [Юрій] безсовісно дурив їх [дівчат] своїми легкими і веселими словами (Стельмах, Хліб.., 1959, 128); * Образно. [Трактор] жер безсовісно пальне, стогнав, коли плуг, приміром, ставили на глибшу оранку (Ю. Янов., II, 1954, 134).