безустанно
БЕЗУСТАННО. Присл. до безустанний. Лінивою, тихою ходою чвалають круторогі бедраті воли, похитують лобатими головами, жують безустанно жвачку (Коцюб., І, 1955, 180); Радянський народ безустанно бореться за підвищення продуктивності праці, за створення достатку матеріальних благ (Літ. газ., 19.III 1957, 1).