безхатько
БЕЗХАТЬКО, -а, ч. Те саме, що безпритульний.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | безхатько | безхатьки |
Родовий | безхатька | безхатьків |
Давальний | безхатькові, безхатьку | безхатькам |
Знахідний | безхатька | безхатьків |
Орудний | безхатьком | безхатьками |
Місцевий | на/у безхатьку, безхатькові | на/у безхатьках |
Кличний | безхатьку | безхатьки |